Жизнь как приключение и защита природы как миссия

Последнее время в Интернете гуляет вот такой шедевр про жизнедеятельность ёжика:

(примечание для Елены Ворониной, Ирины Коткиной и еже с ними -  я специально только читала статьи и выискивала, где буква ё на новой клавиатуре. Я её два месяца не могла найти, но вот как подумала, что вы будете читать, так сразу аккумулировала все свои внутренние ресурсы. Мораль не вербализирую :) Вы итак поняли, что я вас люблю!)

Автор (пока )неизвестен

Так вот, друзья, пришло время мне проявить себя в роли психотерапевта-любителя (ёжиков) - зря диплом за собой вожу что ли?

Есть такой меод - арт-терапия. Искусство на службе психического здоровья.
Вот оно. В чистом виде.

Але він перетвориться в зірку

І лапками весь світ обійме.

Не чіпайте його, не треба!

Хай він сили у собі знайде!!!

                                                                                                (Таня Белович, приём!) 

Мне эту песню когда-то давно брат подарил и ничего лучшего я после того не слышала. 

Лучше только сам мой брат :) 

Друзья, пусть у вас всё будет "по-інакшому"!

 Текст песни - перевод. думаю, не нужен:

Наша розповідь про їжачка
Про маленького неслухняного
Як спіткала малого біда
Вже не жвавого не рум’яного
В темнім лісі багато пригод
Птахи, равлики, скунси, олені
Та чомусь потягнуло його
На доріженьку асфальтовану

Їжачок! Піднімись, підберись!
Їжачок! Разом з нами посміхнись!
Їжачок! Навкруги озирнись! Їжачок! Їжачок!
Але він перетвориться в зірку
І лапками весь світ обійме
Не чіпайте його не треба
Хай він сили у собі знайде

Міг би бути щасливим кінець
Як би було все по-інакшому
Та біжав він собі навпростець
І раптово тут звідкись машіна
І відбулась кривава біда
Ми про неї вам не розкажемо
Але факт вже малого нема
І сволота зла непокарана